Головна

Про нас

Останній номер

Архів номерів

Статті

Замовити друкований варіант

Пожертвування

Інтернет-ресурси

Новини Церкви ХВЄ України


Актуальне запитання

Адреси церков ХВЄ та розклад богослужінь

 




Теологія

Життя у святості

«І будьте для Мене святі, бо святий Я, Господь» (3 М. 20:26).

Нерозуміння святості

На мій подив, більшість християн не мають у явлення про те, що таке святість. Ми читаємо про святість, говоримо про неї, співаємо про неї, але так мало часу виділяємо для того, щоб вивчати, що це таке.

За багато років християни розвинули безліч дивних уявлень про святість. Одне з найбільш розповсюджених — «відрізнятися від світу». Іноді християни, які хочуть бути святими, намагаються виглядати по-іншому. Вони ходять в одязі й із зачісками, які вже давно вийшли з моди, і вважають, що це робить їх святими! Деякі християни вважають, що їхній спів має звучати якось по-іншому. Для декого нечуваним є те, щоб в церкві звучала гітара чи інші музичні інструменти, бо це вважається світським. Для інших бути святим — означає поклонятися в супроводі органу. Деякі вважають, що бути святим — це уникати вчинків людей цього світу. Християни склали список «світських» занять, яких треба уникати: «Не кури, не пий, не матюкайся, не жуй жуйку і не спілкуйся з тими, хто це робить!» Часто ще й додають: «Не дивися фільми, не користуйся макіяжем, не катайся на роликах і не грай в карти!» Головна ідея полягалє в тому, що якщо ти уникаєш занять цього світу, то це робить тебе святим!

Нинішні християни починають відходити від цих переконань і починають думати, що святість — це «бути хорошим». Вони думають, що якщо вестимуть праведний і високоморальний спосіб життя, то вони досягнуть святості. Але це також не точне визначення. Гідне життя, хоча воно дуже важливе, не робить нас святим.

Замислімося ще раз, що ж Бог називає святим. Бог назвав святим місце, де горів і не згасав кущ. Це ж не означало, що це місце менш грішне, ніж інші! Бог назвав Сінай Своєю «святою» горою. Але гора Сінай не стала святою через те, що була більш високоморальною, ніж інші гори! Суть святості не в тому, наскільки ти моральний чи хороший! Суть святості лежить у зовсім іншому вимірі.

Що таке святість?

Декілька років тому Джон Діксон зробив цікаву заяву: «Протилежність святому — це не грішне чи зле, а звичайне чи звичне». Така заява здивувала мене. Як і багато християн, я використовував слово «святість» як синонім до слова «праведність». Коли ж я почув заяву Джона, то вирішив сам дослідити це поняття, щоб окреслити його значення. Я був здивований тим, що виявив.

Святість не означає «безгрішність». Святість означає «відокремлення від звичного». Ставитися до чогось як до святого — означає вважати його особливим! Вперше Бог назвав щось святим у другому розділі Книги Буття. Це сталося тоді, коли Бог благословив сьомий день і назвав його святим. Це не означало, що дні з першого до шостого були світськими чи грішними! Перші шість днів були хорошими днями. Але вони не були святими. Це були звичайні дні. В десятому розділі Книги Левит Бог дає Аарону вказівки про служіння в скинії. Він звелів Аарону бути особливо уважним, щоб відрізняти «священне від несвященного» і не ставитися до нього як до звичайного. Якби Аарон приніс свій одяг у скинію, виправ його в умивальниці і повісив би сушитися на ковчег заповіту, він би осквернив святість скинії! Він би ставився до священних речей, як до звичайних!

Святі гроші

Ви знаєте, що гроші можуть бути святими? Деякі гроші є святими. Бог визначив десятину (десяту частину) вашого прибутку як святе. «А всяка десятина з землі, з насіння землі, з плоду дерева, Господеві воно, святощі для Господа!» (3 М. 27:30). Це означає, що якщо ви заробили 10 доларів, то один з них — святий. І це стосується будь-якої форми прибутку.

Третій розділ пророка Малахії говорить нам про вшанування десятини як святині. Ми вважаємо її святинею, коли приносимо «до дому скарбниці». Десятина має приноситися в храмові скарбниці, щоб забезпечувати потреби тих, хто служив у храмі (див. Мал. 3:10-11).

Отже, якщо Бог визначив десятину як святиню, у нас є вибір: ми можемо ставитися до десятники, як до святині (по-особливому), або ж так, як до решти наших доходів. Вибір за вами. Ви не попадете в пекло за те, що не віддавали десятину! Але вшанування десятини як святині відділить вас від світу в сфері ваших фінансів.

Святий час

Бог визначив одну сьому нашого часу як святий. «І поблагословив Бог день сьомий, і його освятив…» (1 М. 2:3). В Десяти заповідях Бог дає таку вказівку: «Пам’ятай день суботній, щоб святити його…» (2 М. 20:8-11). Знову ж таки, дотримання шаббату не є вимогою для спасіння! Ви можете працювати сім днів і все одно потрапити на небеса! Але вшанування цього часу поєднує вас з принципами благословення заповіту.

Святі місця

Місця, у яких Бог являє Свою присутність, — це святі місця. Кущ, який не згоряв, був святим. Гора Сінай була святою. Скинія і храм були святими. Місця поклоніння — святі. Вшанування святих місць єднає нас з Божими благословеннями заповіту. З Книги пророка Огія ми дізнаємося, що народ Юди знехтував роботою в храмі, щоб будувати власні доми. У результаті — Боже забезпечення було відняте від них. І вони жили в недостатку!

Інший приклад — Соломон. Він виявляв велику пошану до Божого храму, витрачав власні кошти, щоб будувати його. І в результаті він мав достаток і надлишок усього до кінця своїх днів.
Коли ми шануємо те, що святе, ми входимо в благословення!

Святий народ

Бог визначив певні групи людей як святі. Апостоли й пророки є святими (Еф. 3:5). Єврейський народ — святий народ. Ваші брати й сестри в Господі — святі. Ваш чоловік, жінка, батьки та діти — святі для вас.
Біблія дає нам вказівки, як шанувати кожну з цих груп відповідним чином. Також Біблія дає нам обітницю: якщо ви виявляєте пошану тим, кого Бог називає святими, то отримуєте Боже благословення!

Вивчення питання про святість принесло мені нове розуміння уривку з Писання, який довго хвилював мене. Це історія про Іллю та вдову (див. 1 Цар. 17:13-15). Ця історія сталася в час голоду в тій землі. Бог посилає Іллю в місто Сарепту і каже йому, що вдова буде турбуватися про нього. Ілля приходить у місто і виявляє, що вдова збирається приготувати останню страву, оскільки її ресурси повністю вичерпалися! Продуктів вистачало лише для того, щоб приготувати невелику страву для себе і сина. А після того вони б голодували!

У такій трагічній ситуації прохання Іллі звучить доволі недоречним. Він каже вдові: «Нагодуй спочатку мене!» А потім поїси ти і син твій!» Як міг Ілля піти до жінки, яка сама голодувала, і просити її нагодувати його до того, як вона нагодує себе і свого сина?! Але Ілля розумів дії Божі. Він знав, що якщо вдова вшанує пророка, вона відкриє для себе джерело Божого благословення. Бог пообіцяв: «Хто приймає пророка як пророка, той дістане нагороду пророчу!» (Мт. 10:41).

Ілля давав жінці можливість увійти у сферу чудес! І коли вона обрала вшанувати Божого пророка, Бог почав дивним способом збільшувати її ресурси. Вона і її син пережили надприродне забезпечення продуктами під час голоду!

Джерело істинної святості

Звідки приходить святість? Замисліться, що Бог називає святим. Що зробило святим кущ, який не згоряв? Що зробило святим гору Сінай? Що зробило святим «святе святих»? Відповідь така: Божа присутність. А тепер подумайте ось про що: коли ви надієтеся на Ісуса, Дух Святий приходить, щоб жити всередині вас. Божа присутність всередині вас є вже тепер. Це означає, що ви — святі!

Ви святі вже тепер. Ви святі незалежно від того, що ви робите. Пам’ятайте, що святість — це не безгрішність!

Багато християн плутають святість з праведністю. Праведність — означає бути чистим. Це означає, що ви усунули гріх зі свого життя. Бог хоче, щоб ми жили праведно. Але святість перебуває в іншому вимірі. Святість полягає в тому, що ви — особливий. Завдяки тому, що ви надієтеся на Ісуса, ви святий, навіть коли грішите! Апостол Павло пише послання до членів Коринтської церкви, маючи на меті виправити їхні помилки. Проблемою Коринтської церкви була аморальність, п’янство (навіть під час вечері Гсоподньої), поділення, чвари та багато іншого. Але апостол нагадує коринтятнам, що вони святі (1 Кор. 1:2)!

Ви є святими! І Бог бажає, щоб ви почали жити так, як личить святим!

У своєму домі я маю парадний і повсякденний набір тарілок. Однак наш красивий фарфоровий «парадний набір» після їжі виглядає не зовсім красиво! Він брудний. Його треба мити. Але все одно він особливий! Це все одно наш «парадний набір». Наші повсякденні тарілки — звичайні. Ми тримаємо їх чистими, але все одно вони залишаються звичайними. У цьому й полягає різниця між святістю і праведністю. Праведність означає бути чистим. Святість означає бути особливим. Наш «парадний набір» тарілок особливий, незалежно від того, чистий він чи брудний. Але через те, що він для нас особливий, ми ставимося до нього бережливо, навіть коли він брудний. Ми акуратно миємо ці тарілки, щоб повернути їм красу.

Ви — Божий «парадний набір»! Ви особливі для Нього, навіть якщо не живете так, щоб догоджати Йому. Євреї все ще Божий святий народ, незважаючи на їх невірство!

Як жити у святості?

Суть святості в тому, щоб виявляти пошану. Це маловідоме поняття серед християн. Деякі християни люблять критикувати і обмовляти. Вони не поважають ні один одного, ні служителів. А потім дивуються — чому в їхньому житті не видно Божого благословення і сили!

Жити в святості — означає виявляти честь там, де її потрібно виявляти. Це означає шанувати ваших батьків, тому що Бог через них привів вас у світ. Це означає виявляти честь чоловікові чи дружині як своєму партнеру по заповіту. Це означає виявляти честь тим, кого Бог поставив служителями. Жити в святості — означає шанувати Боже ім’я. Це означає ставитися до свого тіла як до святого храму Божественної присутності. Це означає з повагою ставитися до інших християн тільки тому, що вони також знають Ісуса! Це означає виявляти пошану до євреїв як до обраного Богом народу.

Як святий Божий, ви можете почати жити у сфері святості! Ви навчитеся проявляти пошану. Ви навчитеся по-особливому ставитися до того, що Бог називає святим, включаючи самого себе. Коли ви будете шанувати те, що святе, ви увійдете в надприродну прихильність і благословення, призначені для Божого святого народу!

Роберт ХАЙДЛЕР

"Благовісник", 4,2010

Українська християнська поезія