Благовісник

Роздуми над Словом Божим

Ти потрібний Богові!

«Хіба ви не знаєте, що ваше тіло то храм Духа Святого, що живе Він у вас, якого від Бога ви маєте, і ви не свої? Бо дорого куплені ви. Отож прославляйте Бога в тілі своєму та в дусі своєму, що Божі вони!» (1 Кор. 6:19-20).

Часто доводиться чути такі фрази: «Богові до мене немає справи», «Бог мене не чує, не любить, не відповідає», і так далі в цьому дусі. Чи це справді так?

Часто проповідники наголошують на думці, що Бог без нас обійдеться, що не ми, а Бог потрібен нам. Це правда, але й правда інше: ми також потрібні Богові! Спробую довести це твердження.

Пригадую свій особистий досвід богошукання. Я думав: «Ну, як Бог може мене почути серед мільйонів інших людей?» Я не розумів, що Бог Духом Святим охоплює ввесь Всесвіт, усю Землю і кожну людину зокрема. Він може чути кожного і спілкуватися з кожним так, ніби є тільки двоє на землі: ти і Бог. Це важко зрозуміти (чи не тому ап. Павло назвав любов Христа такою, яка перевищує розуміння, Єф. 3:19), але це так. Мені особисто Бог дав індивідуальне переживання цього. Він мовби промовив до мене: «Ти переживав, чи почую Я тебе? Я не просто чую, Я тут, Я з тобою!» Я пережив такий дотик Духа Святого (я назвав це ласкою внутрішньої Божої любові в мені), що всі мої сумніви швидко розвіялися. В наступні дні я лише подумки промовляв: «Ісу­се!», як мене вмить огортала тепла хвиля внутрішньої Божої ласки.

Приведу інший приклад. Кожен з нас щось купує. І якщо ми, купуючи щось, платимо великі гроші, можна з упевненістю сказати, що ця річ нам дуже потрібна. Коли купуєш дорогу річ (яку можливо багато років мріяв придбати), то в перші дні, як кажуть, пил здмухуєш з неї. Чи не так буває? А тепер проведемо паралель щодо наших відносин з Богом. Ісус Христос нас у буквально купив, заплативши високу ціну — Свою дорогоцінну Кров. У світі немає вищої ціни! Ніщо не зрівняється з ціною крові Христа — ніяке золото, ніякі багатства світу. За мене, за тебе заплатив Христос! То чи можна казати, що Богу до мене немає діла? У такому твердженні немає ніякої логіки. Якщо Христос мене купив, дорого заплативши, значить, я Йому потрібний!

Пригадую, раніше, у хвилини сумнівів, я відкривав Біблію і читав: «А тепер отак каже Господь, що створив тебе... Не бійся, бо Я тебе викупив, Я покликав ім’я твоє, Мій ти! …ти став дорогий в Моїх очах, шанований став, й Я тебе покохав…» (Іс. 43:1-5). Ці слова були суттєвим духовним підкріпленням не тільки для мене.
Ісус Христос не просто заплатив і в такий спосіб купив нас для Себе, Він тепер — Заступник за нас перед Отцем Небесним: «Коли за нас Бог, то хто проти нас? Той же, Хто Сина Свого не пожалів, але видав Його за всіх нас, як же не дав би Він нам із Ним і всього? Хто оскаржувати буде Божих вибранців? Бог Той, що виправдує. Хто ж той, що засуджує? Христос Ісус є Той, що вмер, надто й воскрес, Він праворуч Бога, і Він і заступається за нас. Хто нас розлучить від любові Христової?» (Рим. 8:31-35).

Отже, за нас просить Ісус Христос як первосвященик і Дух Святий також заступається й допомагає в немочах наших (Рим. 8:26-27). Бог підкріплює нас у наших немочах, труднощах, болях, скорботах. Більше того, написано, що Ісус Христос співчуває нам у наших немочах (Євр. 4:15). Український переклад Деркача цей уривок подає так: «Бо ми маємо не такого первосвященика, який не може страждати з нами в немочах наших…». Тобто Ісус Христос разом з нами страждає у наших стражданнях, мовби це не наші страждання, а Його. Чи це не доказ Божої любові? Чи це не є доказом того, що ми потрібні і важливі для Христа?

Звичайно, кожна людина вільна сама вибирати, як їй ставитися до віри в Бога, як налагоджувати особисті відносини з Ісусом Христом. Це ще раз підкреслює особливу Божу любов до нас: настільки ми дорогоцінні в очах Бога, що Він цінує нашу індивідуальність, дбайливо й ненав’язливо обходиться з нами, лише лагідно пропонує Свою волю (хоч має повне законне право на нас!). Образно кажучи: пил з нас здмухує, аби ненароком не зашкодити нашому самолюбству. Напевно, не варто так ставитися до Творця, Пастиря й Опікуна душі нашої: «Покладіть на Нього всю вашу журбу, бо Він опікується вами!» (1 Петр. 5:7). «Ви бо були, як ті вівці заблукані, та ви повернулись до Пастиря й Опікуна ваших душ!» (1 Петр. 2:25). Так що варто цілком довіритися Господу! Хто краще зможе подбати про нас, як не наш Творець? Ніхто інший нас так не любить (і не полюбить) і не дасть нам благо. «Хіба ви не знаєте, що ваше тіло то храм Духа Святого, що живе Він у вас, Якого від Бога ви маєте, і ви не свої? Бо дорого куплені ви. Отож, прославляйте Бога в тілі своєму та в дусі своєму, що Божі вони!» (1 Кор. 6:19-20).

Усвідомлення того, що не тільки Бог потрібний нам, але й ми потрібні Йому, допоможе нам більш відповідально ставитися до наших взаємин з Господом. Бо за нас заплачена така висока ціна — ціна Святої Крові Христа. Як я можу підвести свого Господа?! Я вже собі не належу, і вже не я живу, а Христос у мені. Ми не боржники плоті, гріху, дияволу — ми цілком належимо Господу Ісусу Христу, ми — Його власність, а Свою власність Господь цінує. Він готує нас для блаженної вічності. Я вірю, що це тільки початок, це лише мить, а попереду справжнє, вічне, нескінченне.

Геннадій АНДРОСОВ
"Благовісник", 2,2012