Роздуми над Словом Божим

І буде останніми днями...

«Знай же ти це, що останніми днями настануть тяжкі часи…»
(2 Тим. 3:1).
«Захиталась земля, немов п'яний, і рухається, мов нічліжний курінь, і вчинився над нею тяжким її гріх, і впала вона, й більш не встане!» (Іс. 24:20).

Ці пророчі слова були записані Ісаєю кілька тисячоліть тому, але як точ­но збуваються в наші дні! Наприклад, спеціалісти визначили, що після нещодавнього землетрусу в Японії земна ось змістилася на 10-15 сантиметрів. Я, як християнин, у черговий раз ставлю запитання: чому люди будують різноманітні складні теорії виникнення катастроф, шукають виходу там, де його по суті немає, метушаться, а не навернуться до першоджерела — Біблії, щоб отримати чіткі й (головне) правильні відповіді?

Причиною нещасть на землі вчені вважають все, що завгодно, тільки не те, що насправді є істинною причиною земних катаклізмів. Звернімося до слів Ісуса, записаних у Євангелії. «Яка буде ознака приходу Твого й кінця віку?» — запитали учні в Ісуса. Він промовив їм у відповідь: «Стережіться, щоб вас хто не звів! Бо багато хто прийде в Ім'я Моє, кажучи: «Я Христос». І зведуть багатьох. Ви ж про війни почуєте, і про воєнні чутки, глядіть, не лякайтесь, бо статись належить тому. Але це не кінець ще. Бо повстане народ на народ, і царство на царство, і голод, мор та землетруси настануть місцями» (Мт. 24:4-7). «І будуть ознаки на сонці, і місяці, і зорях, і тривога людей на землі, і збентеження від шуму моря та хвиль» (Лк. 21:25).
Не вистачить місця, щоб перелічити щоденні катастрофи, які відбуваються в тій чи іншій частині світу. Ми вже настільки звикли до такої інформації, що під враженням страшних подій у тій же Японії якось вже й забуваємо, що не менше лих було в Аргентині чи Чилі, Пакистані чи Австралії.

Повені, землетруси, цунамі, виверження вулканів, лісові пожежі… До природнх катаклізмів додаються фактори безпосередньої людської діяльності: війни, пов'язані з ними голод, вбогість, хвороби. І так щодня… Де ж вихід? Що ж робити?

Група міжнародних експертів приймає програму надзвичайних заходів зі зниження ризиків та негативних наслідків природних катаклізмів. З усіх пунктів цієї та іншої програм я не знайшов жодного, який би вказував на те, як реально допомогти простій людині. Катастрофи, землетруси та інші катаклізми вчені мужі пояснюють тільки фізичними законами й заспокоюють, що через стільки-то років фаза місяця зміниться і все буде добре. Можна далі грішити й чинити беззаконня: поклонятися демонам, ідолам, східним релігіям, філософіям, мамоні, відкидати істинного Бога…

Реальний вихід пропонує лише Ісус Христос, Євангелія. Але, на превеликий жаль, світ настільки обезумів у своєму невірстві та незнанні, що, навіть гинучи, не хоче визнати істинного Бога: «І я чув, як жертівник говорив: «Так, Господи, Боже Вседержителю! Правдиві й справедливі суди Твої!» А Ангол четвертий вилив свою чашу на сонце. І дано йому палити людей огнем. І спека велика палила людей, і зневажали вони Ім'я Бога, що має владу над карами тими, і вони не покаялися, щоб славу віддати Йому. А п'ятий Ангол вилив чашу свою на престол звірини. І затьмилося царство її, і люди від болю кусали свої язики, і Бога Небесного вони зневажали від болю свого й від своїх болячок, та в учинках своїх не покаялись!» (Об. 16:7-11). Зауважте, що люди не розкаялися в гріхах, а більше того, зневажали Бога.

Отож, який найважливіший пункт спасіння людства? Все дуже просто: «Треба покаятися в гріхах згідно зі Словом Божим і віддати славу істинному Богу.

Не треба мати наукових ступенів, щоб спрогнозувати, що буде далі. Я не хочу повторювати за багатьма, що все буде добре. На жаль, добре не буде.

Якось фальшиво виглядають на фоні лих, які повсюдно відбуваються, розважальні заходи, наповнені гріхом та беззаконням. Наприклад, бразильські карнавали. ЗМІ писали: «Сильна повінь, яка почалася на початку грудня 2011 року в Бразилії, стала ще більш масштабною. З початку січня 2011 року і до 13 січня загинуло вже 480 людей. У зоні затоплення опинилися одне з найбільших міст країни — Сан Паоло з населенням близько 20 млн людей, а також регіон Серрана на північ від Ріо-де-Жанейро та місто Тересополіс». Жителі Бразилії не зробили потрібних висновків — і вже через місяць після того веселилися днями й ночами, начебто й не було ніякого горя. Як тут не згадати слів апостола Павла, який чітко охарактеризував принцип людей цього грішного погибельного світу: «Будем їсти та пити, бо ми взавтра вмрем!» (1 Кор. 15:32). Бідні грішники поспішають нажитися, впиваючись гріхом. «Все одно завтра всі помремо. То ж сьогодні відірвімося на повну!» — такий девіз безумців. Але попереду не кінець, а вічність… І що чекає таких «веселунів»?

Коли нині явно збуваються біблілійні пророцтва, до віруючих людей набатом звучать слова Господа: «Тож пильнуйте, і кожного часу моліться, щоб змогли ви уникнути всього того, що має відбутись, та стати перед Сином Людським!» (Лк. 21:36). Згідно зі словами цього пророцтва, ще більші біди обрушаться на землю після піднесення церкви. «І того часу на небі з'явиться знак Сина Людського, і тоді заголосять всі земні племена, і побачать вони Сина Людського, що йтиме на хмарах небесних із великою потугою й славою…» (Мт. 24:30).

Є три основні категорії людей. Одні байдужі до Бога; другі скрегочуть зубами, ненавидячи віруючих та Господа, треті — чекають Ісуса Христа. Нині, дивлячись на ці лиха як на ознаки приходу Христа, кожен ще має можливість звернутися з покаянням до Спасителя й отримати вічне життя.

Геннадій АНДРОСОВ

"Благовісник", 1,2012