Головна

Про нас

Останній номер

Архів номерів

Статті

Замовити друкований варіант

Пожертвування

Інтернет-ресурси

Новини Церкви ХВЄ України


Актуальне запитання

Адреси церков ХВЄ та розклад богослужінь

 




Роздуми над Словом Божим

Які жарти непристойні для християн?

А розпуста та нечисть усяка й зажерливість нехай навіть не згадуються поміж вами, як личить святим, і гидота, і марнословство або жарти (рос. смехотворство), що непристойні вам, але краще дякування» (Еф.5:4).

Керуючись цим уривком та іншими цитатами з Біблії, часто вирваними з контексту, багато хто вважає, що сміх та інші зовнішні прояви радості взагалі неприйнятні для християн. Тому часто навіть пісні, де йдеться про радість, виконують із сумним виразом обличчя.

Але що про це каже Писання?

Слово, яке російською перекладено, як «сміхотворство», взагалі немає в грецькому тексті. Український переклад більш точний. В оригіналі тут ужито слово eutrapelia (eu – хороший; trapelia - перетворення, зворот, троп). Це слово лише один раз вживається в Новому Заповіті. Зазвичай воно означає «кривлятися, мавпувати, легко перевтілюватися». В контексті зі словами aischrotes (перекладене як «гидота»), що означає «вульгарність, безсоромність, сквернослов’я», та morologia (марнословство), — нерозумні розмови, які також вжито в Писанні тільки один раз, дослідники роблять висновок, що слово «eutrapelia» означає «вульгарності, непристойні жарти».

Стає очевидним, що тут йдеться не просто про дотепність, а про вульгарні непристойності. Зокрема Булінджер пише, що слово «eutrapeliа» відноситься до розв’язних, вільних розмов, які за допомогою вміло перевернутих слів, пробуджують у розумі більш далекі думки, ніж містять самі слова.

За словником Ожегова, «сміхотворний» — абсолютно безпідставний, здатний викликати тільки сміх. Тобто це спосіб поведінки чи мовлення спрямований тільки на фізіологічне відтворення сміху. Саме від цього й застерігає Павло, не торкаючись теми нормального гумору та радості.

Отже, ми не повинні впадати в крайнощі, а в усьому з Божою допомогою шукати «золоту середину». Згадайте Іллю на Кармілі та його репліки про Ваала, який спить чи зайнятий, або слова Христа про комара та верблюда. Це чудовий гумор, який був зрозумілий людям і давав їм змогу краще сприйняти суть сказаного. Тож і нам потрібно навчитися відрізняти непристойні жарти від здорового гумору, який дає можливістьє більш чітко зрозуміти певні істини, сухе сприйняття яких не торкнулося б серця.

"Благовісник", 3,2011

Українська християнська поезія