Роздуми над Словом Божим

Виконання вашого призначення

Що таке призначення? Просте визначення «призначення» — те, що Бог призначив людині зробити в своєму житті. Це майбутнє, якого вам суджено досягнути. Це доля, яка визначена для вас Самим Богом.
Мені сумно, коли я читаю, скільки згаданих у Писанні благочестивих мужів та жінок не досягнули свого призначення в житті. Для кожного з них Бог дав певну працю чи служіння — але вони закінчили тим, що відкинули Його план. Вони почали добре, певний час пробуваючи в силі свого покликання. Але закінчили соромом і падінням й померли, не досягнувши Божого призначення для свого життя.

Саул був мужем, який не досягнув свого призначення!

Бог обрав Саула вивести ізраїльський народ із филистимської неволі. Коли пророк Самуїл вперше побачив Саула, Господь сказав: «Оце той чоловік, що Я казав тобі, він володітиме народом Моїм» (1 Сам. 9:17). Самуїл не обирав Саула, і Ізраїль також не робив цього. Його обрав Бог. У Писанні про Саула сказано: «І злине на тебе Дух Господній, і ти будеш з ними пророкувати, і станеш іншою людиною» (1 Сам. 10:6). Бог і справді торкнувся життя Саула і «змінив йому серце на інше» (в. 9) і Самуїл тоді сказав йому: «Бог з тобою». Цей чоловік був призначений Богом, був керований Святим Духом, наділений дарами пророцтва, призначений Богом бути провідником Ізраїлю — і з ним був Бог. У Саула був правильний початок. Деякий час він жив відповідно до свого призначення, перебуваючи в страху Божому.

Однак найбільш трагічною картиною є початок падіння цього чоловіка. Він пробував у своєму призначенні тільки певний дуже короткий відрізок часу — тоді як у Бога був намір, щоб Саул прожив всі дні свого життя під Його благословенням. Бог хотів, щоб Саул закарбувався в пам’яті народу як людина, яка звільнила Ізраїль від филистимського гніту. Але Саул не досяг свого призначення! Він почав розпадатися на частини, піддавшись палкому бажанню людської слави і всенародного визнання. Щоб заволодіти цим, він пішов на компроміс — тим самим відкинувши Божий план для свого життя. На його могильній плиті можна було вирізьбити слова: «Це чоловік, який не звершив свого призначення».

Самсон також був мужем, призначеним для Божої величі — але не здійснив свого призначення!

Призначення Самсона було відоме ще до його народження. Згідно з Писанням, «він зачне спасати Ізраїля з руки филистимлян» (Суд. 13:5). Ангели передвістили його народження, давши його батькам детальні вказівки щодо його виховання. З юних років Самсон пережив силу Духа Святого і «Дух Господній почав діяти в ньому» (Суд. 13:25). Він знав своє призначення і протягом двадцяти років ходив у владі та силі свого покликання. У Бога був намір благословити всі роки життя Самсона та увінчати його великими перемогами.

Але так не сталося! Самсон відкинув призначену йому долю, тому що його серце зчорніло від гріха! Зберігаючи тільки вигляд зовнішньої святості, він йшов услід блудниць. Хоча через нього й діяв Святий Дух, Самсон ніколи не дозволив Духу торкнутися до своєї внутрішньої людини. Істина не пробувала в ньому. І от вам ще один трагічний портрет особистості, яка не звершила свого призначення. Після двадцятирічного ходіння в Божому покликанні Самсон став хтивою людиною і втратив повагу серед свого народу. І зрештою ми читаємо оповідь про людину — кінець якої був найбільш жалюгідним та нещасним в усій біблійній історії. Як безмовна тварина, він крутив жорна филистимського млина. Його очі були виколоті, і він втратив свою силу.

Самсон загинув обманутим, не досягнувши мети свого покликання. На його могильній плиті також можна було б вирізьбити: «Це людина, яка не здійснила свого призначення».

Так само й Соломон був людиною, яка не виконала свого призначення!

Якщо будь-коли в історії світу й поставала людина великої долі, то нею був Соломон — наймудріший, найбагатший і найбільш поважаний у свій час. Його доля і призначення були явно окреслені для нього. Він мав стати царем, який раз і назавжди покінчить з ідолослужінням в Ізраїлі!

Певний час Соломон виконував це призначення. Але щось сталося в його житті — він так і не виконав його. Цей чоловік назбирав 900 жінок і наложниць, багато з яких походили з інших народів. Виявляючи їм свою любов, він побудував «ряд іноземних представництв», якими були язичницькі храми. І невдовзі людина, покликана вибавити Ізраїль від ідолопоклонства, сама стала ідолопоклонником.

Соломон не досяг призначеної йому благословенної долі — він закінчив своє життя розчарованим, немічним, аморальним. У вічність він пішов, волаючи: «Все марнота та ловлення вітру!»

У Старому Заповіті кожна людина мала своє призначення

Кожна людина у Старому Заповіті мала індивідуальне призначення в житті. Все ж ми не можемо порівнювати нашого нинішнього призначення зі старозаповітним! У Новому Заповіті Бог створив щось нове. На хресті Бог об’єднав індивідуально розрізнені життєві призначення людей усього світу в Своєму Сині для однієї великої мети: «для урядження виповнення часів, щоб усе об’єднати в Христі, що на небі, і що на землі» (Еф. 1:10). Сьогодні індивідуального призначення не існує — є одне всезагальне призначення для всіх віруючих, незалежно від того, ким ви є в цьому житті.

Чим же є це дивне, величне і славне призначення для всіх святих останнього часу? Апостол Павло відкриває нам його в Посланні до ефесян: «Так як вибрав у Ньому Він нас перше заложення світу, щоб були перед Ним ми святі й непорочні, у любові, призначивши наперед, щоб нас усиновити для Себе Ісусом Христом, за вподобанням волі Своєї, на хвалу слави благодаті Своєї, якою Він обдарував нас в Улюбленім» (Еф. 1:4-6). «У Нім, що в Нім стали ми й спадкоємцями, бувши призначені наперед постановою Того, Хто все чинить за радою волі Своєї, щоб на хвалу Його слави були ми, що перше надіялися на Христа» (Еф. 1:11-12).

Наше призначення в тому, щоб бути всиновленими дітьми Божими! Тепер силою Божого Духа нам треба свято й непорочно жити для нашого Господа. Наше єдине призначення на цій землі — прожити наше життя для слави і похвали Йому!

Здійснення призначення людини не вимірюється ні її великими справами, ні її досягненнями і подвигами, ні її особливими талантами. Ні для кого не було призначенням створення успішних місій, формування церков чи навчальних закладів. Я вдячний Богові, що Він дозволив мені почати служіння в Нью-Йорку. Внаслідок цього сьогодні по всьому світі нараховується близько 300 реабілітаційних центрів для підлітків. Але ніщо з цього не було моїм призначенням!

Моє призначення має мало спільного з тим, що Бог дозволив мені робити. Моє призначення завжди полягало тому, щоб спасати загиблі душі, приводячи їх у повноту і досконалість Христа, у славу і похвалу Богові. Моїм призначенням завжди було — жити достойно усиновленого дитяти Божого, жити непорочно в цьому світі для Його слави і похвали!

Бог не вимагає від вас здійснення великих справ. Біблія чітко говорить про це: «Було тобі виявлено, о людино, що добре, і чого пожадає від тебе Господь, нічого, а тільки чинити правосуддя, і милосердя любити, і з твоїм Богом ходити сумирно» (Мих. 6:8).

Мені шкода тих молодих служителів-початківців, які з усіх сил намагаються жити за призначенням, вигаданим їхнім розумом чи винайденим їхньою плоттю. Деякі з них є пасторами в невеликих церквах, які вкладають у своє служіння серце й душу. Але раптом у їхньому місті з’являється інший пастор — і ось в нього в церкві вже тисячі членів. І ці молоді люди, порівнюючи себе з новоприбулими, роздумують: «Без сумніву, я також призначений для здійснення великих справ, які робить він. Але що ж тоді я роблю неправильно? Чому я не переживаю таких благословень і таких великих результатів?» Вони не усвідомлюють, що не в цьому їхнє призначення! Їхнє призначення — більш близько пізнати Христа, Боже керівництво у своєму житті, непорочне ходіння перед Ним в місці, де вони живуть. Істинною силою володіє тільки та людина, яка має особисте пізнання Христа! В цьому наша велич!

Призначення жінок і матерів, чоловіків та батьків

Говорячи про виконання вашого призначення, я хочу зазначити ще один момент: ваші успішні справи поза домом і сім’єю ще нічого не значать. Якщо у вашій сім’ї ви не стаєте образом Христа — ви проходите мимо свого призначення. Якщо ви не стаєте більш ніжним, більш люблячим і уважним до своєї сім’ї, якщо ви не зростаєте в любові і пізнанні Ісуса вдома — ви не виконуєте свого призначення!

Жінки й матері, ще до існування світу Бог передбачив ваше місце і час. Можливо іноді ви кажете собі: «Я лише проста господиня дому. Я тільки те й роблю, що готую їжу, перу, прибираю і піклуюся про своїх дітей. Хіба в цьому моє призначення?» Але ви не повною мірою оцінюєте, наскільки важливою є ваша праця перед Богом. У Його очах ви досягнули великого успіху, якщо ви можете стати перед Ним і привести до Нього своїх дітей у праведності!

Бог завжди знав, скільки дітей Він подарує вам на виховання. Він призначив вас для того, щоб виховати їх в домі, сповненому силою та присутністю Ісуса Христа! Ваші діти не іграшки чи ляльки, із якими ви живете. Вони як великий капітал, довірений вам Богом. Вони невід’ємна частина вашої долі і вашого призначення в житті!

Дозвольте поставити вам запитання: «Що говорять ваші діти сусідським дітям: «Моя мама молиться за мене. Вона добра до мене!» чи: «Ось вона знову розійшлася — кричить на весь голос!» Чи поважає вас ваш чоловік? Чи говорить він вам: «Ми, можливо, й буваємо неоднодумні в дечому, але я завжди знаю, що ти прагнеш до єдності, а не до розділення. Ти завжди молишся»?

Ваше призначення — виховувати дітей у домі, де завжди звершуються спільні молитви, де ваше особисте подружнє життя служить на славу і хвалу Богові!

Чоловіки та батьки! Чи може ваша дружина сказати про вас: «Мій чоловік може помилятися, бо ж він людина. Але він побожний — і прагне уподібнюватися до образу Христа! Він старається жити так, як проповідує. Я знаю про це, тому що він щораз стає добрішим та ніжнішим до мене більш уважним до моїх потреб»?

Я не хочу хвалитися, але одного разу мене зворушили слова дружини: «Девід — людина з характером, але він працює над собою. Мене не хвилює, хто що говорить про нього — я знаю, що він близько з Богом». Я сподіваюся, що про мене можна буде так висловлюватися до самої смерті. Ось де призначення!

Я знаю одного служителя, який багато потрудився для Господа. Він написав багато хороших книг, заснував багато християнських церков як у своїй країні, так і за кордоном. Його проповіді звучали по всьому світу. Його називали мужем віри та цілеспрямованості — людиною великого поклику і призначення. Але якось мені зателефонував його син і сумним голосом сказав: «Брате Девіде, мені дуже скорбно. Мій батько зовсім не та людина, за яку його приймають інші. Він не знає, як проповідувати істину! Історії про чудеса, які він розповідає — це просто-на-просто обман. Коли я запитав його про це, він зізнався мені в усьому. Але не хоче припинити цього!»

Я розмовляв з цим чоловіком. Він сказав мені: «Так, Девіде, я вже звик говорити неправду. Я тепер навіть не знаю, що таке істина». Я молився з ним, але змін не відбулося. Його син пізніше подзвонив мені, щоб повідомити, що становище тільки погіршилося. Його батько віддався своєму гріху повною мірою.
Жодного призначення в житті цієї людини вже немає. Коли він постане перед Господом на суді, всі його діла згорять; всі його книги засудять його. Ніщо з цього не було його призначенням. Його призначенням було уподібнювати себе Ісусу — зростаючи у святості, праведності, чистоті, без будь-якої неправди. Він може думати про себе як про «людину особливої долі». Але його істинне призначення в житті не звершилося!

Багато християн намагаються звершити великі справи для Господа. Але Господь зводить все до однієї найсуттєвішої: чи уподібнюєшся ти Христу? «Бо кого Він передбачив, тих і призначив, щоб були подібні до образу Сина Його, щоб Він був перворідним поміж багатьма братами» (Рим. 8:29).

В судний день не прозвучить жодного слова про великі діла. Там не буде відмічена ні чиясь знаменита особистість, ні чийсь успіх, ні жодні людські досягнення. Навпаки, питання буде поставлене так: «Чи зростав ти в Христі? Чи дозволяв Святому Духу вчити тебе, як служити іншим людям, відрікшись від себе? Ким ти був у своїй сім’ї?»

Отож, чи звершуєте ви своє призначення? Чи стали ви в цьому році більш схожими на Ісуса, ніж у минулому? Ваш сімейний союз міцніє чи ж слабне? Якими бачать вас ваші діти — ніжними й добрими чи постійно невдоволеними та сердитими? Чи бачать у вас ваші друзі та знайомі любов Христа?
Що буде написано на вашій могильній плиті: «Людина, яка не виконала свого призначення?» чи «Людина, яка смиренно ходила перед своїм Богом»?

Девід ВІЛКЕРСОН

"Благовісник", 2,2011