Благовісник

Мовою притчі

Ніколи не здавайтеся!

Якось осел одного селянина впав у колодязь. Він страшно закричав, кличучи на допомогу. Прибіг селянин і сплеснув руками: «Як же його звідти витягти?»

А потім розсудив так: «Осел мій — старий. Йому вже недовго лишилося. Я все одно хотів купити нового молодого осла. А колодязь майже висох. Я давно мав намір його закопати й викопати новий в іншому місці. Чому б цього не зробити тепер? Заодно й ослика закопаю, щоб не смердів, коли розкладатиметься».

Він попросив своїх сусідів допомогти йому закопати колодязь. Усі дружно взялися за лопати й стали кидати землю в колодязь. Осел одразу збагнув, чим це закінчиться, й почав голосно ревіти. І раптом, на подив усіх робітників, затих. Ще трохи вкинувши землі, селянин вирішив глянути, що там знизу.

Він був вражений від того, що побачив. Віслюк землю, яка падала на його спину, струшував і притоптував копитами. І дуже швидко, на подив усіх, з’явився нагорі — і вистрибнув із колодязя!

…У житті вам буде траплятися безліч всякого бруду, щоразу життя посилатиме його нову й нову порцію. Та коли грудка землі впаде на тебе, струси її і підіймайся нагору, бо тільки так ти зможеш вибратися з колодязя.

Кожна з проблем, яка з’явилася у твоєму житті, — це ніби камінь для переходу через струмок. Якщо не зупинятися й не здаватися, то можна вибратися з будь-якого найглибшого колодязя.